Левонюк Д. В. «ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН»

Abstract

Міжнародне право вивчається як базовий інструмент упорядкування міждержавних відносин. Його функціонування пов’язане з регулюванням політичної, економічної, гуманітарної та безпекової взаємодії держав, міжнародних організацій та інших учасників міжнародного спілкування. Поглиблення глобалізаційних процесів, посилення міжнародної взаємозалежності та трансформація системи міжнародної безпеки вплинули на характер міжнародно-правового регулювання та співвідношення джерел міжнародного права. Проблематика джерел міжнародного права відтворює зовнішнє вираження міжнародно-правових норм, визначає їх юридичну природу та встановлює межі нормативного впливу на міжнародні відносини. У міжнародному праві відсутній єдиний централізований орган правотворення, характерний для національних правових систем. Така особливість зумовлює існування декількох форм нормативного регулювання одночасно, серед яких міжнародний договір, міжнародний звичай, загальні принципи права, судова практика, акти міжнародних організацій та доктрина міжнародного права. Актуальність теми дослідження також визначається тим, що міжнародні відносини перебувають у стані постійної зміни під впливом політичних, економічних та безпекових процесів. За таких умов визначення та застосування джерел міжнародного права має прикладне значення для досягнення стабільності міжнародного правопорядку. Втім, увагу привертають ситуації, що пов’язані з колізією міжнародно-правових норм, неоднаковим тлумаченням положень міжнародних договорів та різними підходами до встановлення звичаєвих норм у практиці міжнародних судових органів. Дискусійний характер проблематики пов’язаний також із відсутністю чітко закріпленої ієрархії джерел міжнародного права. Формально міжнародний договір і міжнародний звичай розглядаються як рівнозначні форми міжнародно-правового регулювання. Втім, у практичній площині між 5 ними нерідко виникають суперечності щодо сфери застосування та юридичних наслідків. Зокрема, нормативний вплив правової природи актів міжнародних організацій, рішень міжнародних судів та категорії «м’якого права» у міжнародних відносинах постійно посилюється. Після початку повномасштабної агресії російської федерації проти України практика Міжнародного Суду ООН, Європейського суду з прав людини, Міжнародного кримінального суду та інших міжнародних інституцій засвідчила зростання ролі судового тлумачення у питаннях застосування міжнародно-правових норм, визначення відповідальності держав та встановлення механізмів компенсації шкоди, завданої міжнародно-протиправними діями. У подібних умовах дослідження джерел міжнародного права безпосередньо міжнародно-правового регулювання. стосується ефективності Теоретичну основу дослідження становлять праці вітчизняних та зарубіжних науковців у сфері міжнародного права. Науковцями проводились дослідження, присвячені питанням природи міжнародно-правових норм, співвідношення джерел міжнародного права, ролі міжнародних судових органів та проблемі фрагментації міжнародного правопорядку. Окремі положення теми досліджувались у роботах В. Буткевича, М. Баймуратова, В. Денисова, А. Фердросса, Я. Броунлі, М. Шоу, А. Кассезе та інших учених.