DSpace Repository :: Репозитарій КУП НАНУ

Документ

ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ В СТАТУТІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ

(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Кучер Д.

АНОТАЦІЯ 7 «Злочини проти людяності у статуті Міжнародного кримінального суду» Актуальність обраної теми зумовлена зростаючою роллю міжнародного кримінального права у забезпеченні справедливості, притягненні до відповідальності осіб, винних у скоєнні найбільш тяжких злочинів, а також утвердженні принципу невідворотності покарання за злочини, які посягають на основи людства. Злочини проти людяності, які включають систематичні або масштабні напади на цивільне населення, є одними з найнебезпечніших для міжнародної спільноти, оскільки часто пов’язані з організованими державними або політичними структурами, порушенням основоположних прав людини та масовими стражданнями. Особливу актуальність тема набуває в умовах сучасних міжнародних конфліктів, у тому числі збройної агресії російської федерації проти України, яка супроводжується численними порушеннями міжнародного гуманітарного права. Незважаючи на наявність чітких положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, багато правових питань щодо злочинів проти людяності залишаються відкритими. Це стосується, зокрема, співвідношення міжнародного та національного кримінального права, меж і форм юрисдикції Міжнародного криміналького суду, визначення ознак систематичності та масштабності нападів, а також питань доказування умислу на вчинення відповідних діянь. Проблемним залишається й питання ефективності механізмів співпраці держав із Міжнародним кримінальним судом, що безпосередньо впливає на здатність Суду реалізувати свої повноваження щодо розслідування та переслідування винних осіб. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини проти людяності. Предметом дослідження виступають міжнародно-правові норми, що регламентують відповідальність за злочини проти людяності, насамперед 8 положення Римського статуту МКС, а також практика його застосування у міжнародному правосудді. Метою магістерської роботи є комплексний аналіз юридичної природи злочинів проти людяності, їх правової кваліфікації в межах Статуту Міжнародного криміналького суду, виявлення проблем реалізації кримінальної відповідальності за ці злочини та розробка пропозицій щодо удосконалення відповідного правового регулювання. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз змісту статті 7 Римського статуту, проаналізовано міжнародну судову практику. Зроблено акцент на необхідності посилення співпраці України з МКС. Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.

Документ

ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЯК КАНДИДАТА НА ЧЛЕНСТВО У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ

(2025-07-08) Хомич А.

Робота містить 131 сторінку, список використаних джерел становить 90 найменувань. «Особливості міжнародно-правового регулювання праці та зобов'язання України як кандидата на членство у Європейському Союзі» Важливість вивчення даної проблематики визначається сучасними викликами глобального характеру та інтеграційними тенденціями, які роблять питання наднаціонального правового врегулювання трудової діяльності надзвичайно значущими, особливо для держав, що прагнуть інтеграції до європейського співтовариства. Україна, яка здобула статус потенційного члена ЄС влітку 2022 року, постала перед викликом радикального оновлення та узгодження вітчизняного законодавства про працю з європейськими нормативними вимогами. Першочергового значення набуває проблема синхронізації українських правових норм у сфері праці з європейським правовим простором у рамках виконання зобов'язань згідно з Угодою про партнерство між Україною та Європейським Союзом. Трансформація національної правової бази під європейські стандарти потребує поглибленого вивчення як концептуальних основ наднаціонального трудового права, так і прикладних механізмів впровадження європейських принципів у вітчизняну юридичну практику. Значущість дослідження зростає через складнощі, з якими стикається українська держава в умовах воєнного часу, коли забезпечення захисту працівничих прав поєднується з необхідністю підтримання економічної стабільності та дотримання європейських інтеграційних домовленостей. Сучасні трансформації у сфері трудових взаємин, включаючи розширення телероботи, варіативних форм працевлаштування та технологізацію робочих процесів, потребують інноваційного правового підходу як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівнях. 9 Серед науковців, які досліджували питання наднаціонального правового регулювання праці та європейської інтеграції, варто виокремити наступних українських дослідників: О.Ю. Аліменко, В. Андріїв, В.Я. Бурак, Р.Я. Бутинська, Л.В. Вакарюк, С. Вишновецька, К.О. Гайдай, Л.І. Гарасимків, Ю.М. Гусєв, Л.В. Данішура, Л.І. Донець, М.В. Клименко, В.Е. Колесник, М. Кравчик, Л. Кулачок-Тітова, А.В. Кучко, Л.Ю. Малюга, О.Ф. Мельничук, Л.В. Могілевський, Г.В. Озернюк, О.С. Олексієнко, Ю.О. Остапенко, О.М. Рим, С.П. Савчук, Я.В. Сімутіна, Ю.В. Серьогін, Г.М. Сіромська, Т.М. Тимчишин, С.Ю. Федоренко, Ю.В. Чижмарь, К.В. Шиманська, С.І. Широка, О.І. Янушкевич та інші. Предметом дослідження магістерської праці виступають суспільні процеси у галузі наднаціонального правового врегулювання трудової діяльності та механізми узгодження вітчизняного трудового права України з європейськими нормативами в контексті інтеграційних процесів. Дослідницьким фокусом є правові приписи, фундаментальні принципи та інструменти наднаціонального регулювання праці, європейські трудові норми, зобов'язання України щодо синхронізації національного трудового законодавства з правовою системою Європейського Союзу як потенційного члена ЄС, а також практичні механізми впровадження міжнародних трудових стандартів у вітчизняну правову структуру. Дослідницька мета і цілі. Основною метою магістерського дослідження є всебічний розгляд специфіки наднаціонального правового регулювання праці та окреслення ключових векторів реалізації зобов'язань України як кандидата на вступ до Європейського Союзу щодо трансформації національного трудового законодавства відповідно до європейських стандартів. За результатами дослідження розроблені висновки та рекомендації. Зокрема, здійснено компаративний аналіз чинних норм міжнародного та вітчизняного трудового права та запропоновано комплекс модифікацій та доповнень до національного трудового законодавства України з метою його 10 приведення у відповідність з європейськими нормативами та вимогами правової системи ЄС. Наукова оригінальність дослідження виявляється у всебічному вивченні особливостей наднаціонального правового регулювання праці в контексті зобов'язань України як кандидата на вступ до Європейського Союзу. Вперше проведено системний розгляд впливу статусу потенційного члена ЄС на процес трансформації українського трудового законодавства під європейські стандарти з врахуванням особливостей воєнного стану. Поглиблено розуміння взаємозв'язку міжнародних трудових стандартів МОП та європейських трудових норм у контексті їх інтеграції в національну правову систему України. Практичне застосування результатів дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства, а також під час підготовки презентацій з питань європейської інтеграції та трансформації українського законодавства відповідно до європейських стандартів. Композиційна структура магістерської праці визначається дослідницькою метою та поставленими завданнями і включає вступну частину, три основні розділи, що поділяються на дев'ять підрозділів, підсумкові висновки, додаткові матеріали та перелік використаних джерел

Документ

ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗОВАНІ (ГІБРИДНІ) ТРИБУНАЛИ ЯК ОРГАНИ МІЖНАРОДНОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ

(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Усатюк І.

«Інтернаціоналізовані (гібридні) трибунали як органи міжнародної кримінальної юстиції» Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням значення інститутів міжнародної кримінальної юстиції в умовах новітніх воєнних конфліктів, зокрема збройної агресії рф проти України. У контексті обмежених можливостей притягнення вищих посадових осіб держави-агресора до відповідальності в межах існуючих міжнародних структур, особливу увагу привертає інституційна модель гібридних (інтернаціоналізованих) трибуналів. Ці судові утворення, що поєднують елементи міжнародного та національного правосуддя, набувають дедалі більшого значення як потенційно ефективний механізм притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, зокрема злочин агресії. Об'єктом дослідження є система органів міжнародної кримінальної юстиції. Предметом – інституційні особливості та характерні риси гібридних трибуналів, їх правовий статус, організаційна структура та ефективність у сфері реалізації міжнародного правосуддя. Мета роботи полягає в комплексному аналізі моделі гібридного трибуналу в контексті її застосування для притягнення до відповідальності посадових осіб рф. Завдання охоплюють дослідження процесу становлення системи міжнародної кримінальної юстиції, аналіз діяльності трибуналів ad hoc, особливостей формування складу, юрисдикції та джерел правового регулювання гібридних трибуналів, а також можливості їх застосування в Україні. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді моделей гібридних трибуналів у правовому полі України, категоризації їх за правовою 8 основою функціонування та аналізі можливості створення такого трибуналу для розгляду злочину агресії рф проти України. Практичне значення роботи полягає у виробленні пропозицій щодо вдосконалення механізмів гібридних трибуналів та створенні аналітичної бази для їх можливого запровадження в українському правовому полі. Апробація результатів дослідження відбулась шляхом публікації статті в журналі «Право і суспільство» (https://doi.org/10.32842/2078-3736/2025.2.58). Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел.

Документ

ҐЕНДЕРНО-ОБУМОВЛЕНЕ НАСИЛЬСТВО В МІЖНАРОДНИХ ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТАХ

(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Майорова А.

Дипломна робота присвячена дослідженню ґендерно обумовленого насильства під час міжнародних збройних конфліктів, з особливим акцентом на геноцидне зґвалтування як специфічну форму цього явища. У роботі проаналізовано міжнародно-правові механізми регулювання та кваліфікації ҐОН, вивчено прецеденти його судового розгляду, а також проведено емпіричний аналіз випадків сексуального насильства в конфліктах у Руанді, Боснії, Сирії та Україні. Особлива увага приділяється вивченню геноцидного зґвалтування як окремої форми ґендерно-обумовленого сексуального насильства, що має ознаки міжнародного злочину геноциду. Метою дослідження є комплексне дослідження правової природи, механізмів запобігання та реагування на ҐОН у міжнародних збройних конфліктах, із виокремленням проблематики геноцидного зґвалтування як специфічної форми цього явища, на прикладі сучасної війни в Україні. Мета та завдання дослідження зумовили структуру роботи, яка складається з трьох розділів. Перший розділ присвячено теоретико-правовим засадам регулювання ґендерно-обумовленого насильства в його різних проявах. У ньому розкрито сутність та визначення ґендерно-обумовленого насильства, охарактеризовано міжнародно-правові та національні механізми запобігання йому. Другий розділ зосереджений на аналізі специфіки проявів ґендерно обумовленого насильства у сучасних міжнародних збройних конфліктах. Досліджено класифікацію таких злочинів у межах міжнародного кримінального права, практику їх розслідування та фактори, що сприяють ескалації. 7 У третьому розділі ґрунтовно проаналізовано геноцидне зґвалтування як окремий феномен. Запропоновано авторське визначення поняття «геноцидне зґвалтування» та виокремлено його ознаки на основі емпіричних даних про сексуальне насильство в міжнародних збройних конфліктах. Особлива увага звертається на проблематику кваліфікації геноцидного зґвалтування в міжнародному праві та на прикладі війни в Україні. У результаті встановлено, що окремі акти сексуального насильства, скоєні під час війни в Україні, мають ознаки геноциду. Результати дослідження можуть бути використані науковцями, правниками, працівниками міжнародних організацій і судових органів для вдосконалення системи реагування на сексуальне насильство в конфліктах, а також для розробки ефективних механізмів захисту жінок і дівчат в умовах воєнних дій.

Документ

Інтернаціоналізовані (гібридні) трибунали як органи міжнародної кримінальної юстиції

(2025-07-02) Усатюк І. Київський університет права НАН України

«Інтернаціоналізовані (гібридні) трибунали як органи міжнародної кримінальної юстиції» Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням значення інститутів міжнародної кримінальної юстиції в умовах новітніх воєнних конфліктів, зокрема збройної агресії рф проти України. У контексті обмежених можливостей притягнення вищих посадових осіб держави-агресора до відповідальності в межах існуючих міжнародних структур, особливу увагу привертає інституційна модель гібридних (інтернаціоналізованих) трибуналів. Ці судові утворення, що поєднують елементи міжнародного та національного правосуддя, набувають дедалі більшого значення як потенційно ефективний механізм притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, зокрема злочин агресії. Об'єктом дослідження є система органів міжнародної кримінальної юстиції. Предметом – інституційні особливості та характерні риси гібридних трибуналів, їх правовий статус, організаційна структура та ефективність у сфері реалізації міжнародного правосуддя. Мета роботи полягає в комплексному аналізі моделі гібридного трибуналу в контексті її застосування для притягнення до відповідальності посадових осіб рф. Завдання охоплюють дослідження процесу становлення системи міжнародної кримінальної юстиції, аналіз діяльності трибуналів ad hoc, особливостей формування складу, юрисдикції та джерел правового регулювання гібридних трибуналів, а також можливості їх застосування в Україні. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді моделей гібридних трибуналів у правовому полі України, категоризації їх за правовою 8 основою функціонування та аналізі можливості створення такого трибуналу для розгляду злочину агресії рф проти України. Практичне значення роботи полягає у виробленні пропозицій щодо вдосконалення механізмів гібридних трибуналів та створенні аналітичної бази для їх можливого запровадження в українському правовому полі. Апробація результатів дослідження відбулась шляхом публікації статті в журналі «Право і суспільство» (https://doi.org/10.32842/2078-3736/2025.2.58). Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Ключові слова: гібридні (інтернаціоналізовані) трибунали, міжнародна кримінальна юстиція, індивідуальна відповідальність, Східний Тимор, Косово, Камбоджа, Сьєрра-Леоне, Сенегал, Ліван, Ірак, Боснія і Герцеґовина, ЦАР.

КУП НАНУ

Фонди

Нові надходження