КУП НАНУ

Відкритий електронний архів

Dspace.kup.edu.ua – відкритий електронний архів (Інституційний репозитарій) академічних текстів, створений для поширення результатів наукових досліджень. Інституційний репозитарій наповнюється науковими і навчально-методичними матеріалами, авторами яких є науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти Київського університету права Національної академії наук України.

Photo by @inspiredimages
 

Фонди

Виберіть фонд, щоб переглянути його зібрання.

Зараз показуємо 1 - 4 з 4

Нові надходження

Ескіз недоступний
Документ
ЗАСТОСУВАННЯ КОЛІЗІЙНИХ НОРМ ЩОДО СПАДКУВАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-10) Попкова О.
«Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному приватному праві» Актуальність теми зумовлена високим рівнем глобалізації, зростає кількість спадкових справ, ускладнених іноземним елементом. Міграційні процеси, укладання шлюбів між громадянами різних держав, придбання майна за кордоном та інші фактори сприяють виникненню спадкових правовідносин, які виходять за межі однієї юрисдикції. Це зумовлює необхідність ефективного правового регулювання таких відносин, що, у свою чергу, вимагає чіткого визначення застосовного права. Об’єктом дослідження є відносини у сфері спадкування в міжнародному приватному праві. Предметом - механізм правового регулювання відносин спадкування у міжнародному приватному праві, нормативно-правові акти, міжнародні договори, правозастосовча практика. Метою даного дослідження є аналіз національного законодавства України та іноземних держав щодо права на спадкування, виокремлення проблем у сфері правового регулювання відносин щодо здійснення права на спадкування та викладення власного бачення щодо вдосконалення механізмів їх правового регулювання. Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі правової природи спадкування в міжнародному контексті, а також у формулюванні авторських пропозицій щодо вдосконалення механізму вибору застосовного права у спадкових правовідносинах з іноземним елементом. У роботі уточнено поняття та класифікацію колізійних норм, а також запропоновано підходи до гармонізації національного законодавства України з міжнародними стандартами. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання отриманої інформації у науково-дослідній діяльності для 8 подальшого дослідження особливостей застосування колізійних норм щодо спадкування у навчальному процесі під час викладання та підготовки навчально-методичних матеріалів із навчальних дисциплін. Апробація результатів дослідження відбулась шляхом публікація статті в журналі “Наукові праці національного університету «Одеська юридична академія»» Том XXXVI (http://naukovipraci.nuoua.od.ua/tom-xxxvi) Структура магістерської роботи складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.
Ескіз недоступний
Документ
МІЖНАРОДНА ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМП'ЮТЕРНУ ПРОГРАМУ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-10) Гнатенко М.
Гнатенко М.С. Міжнародна-правова охорона прав інтелектуальної власності на комп'ютерну програму. – Дипломна робота на здобуття ступеню магістра. Спеціальність 293 Міжнародне право. – Київський університет права Національної академії наук України. – Київ, 2025. Магістерська робота присвячена комплексному аналізу міжнародноправового захисту та охорони прав інтелектуальної власності на комп’ютерні програми як особливого об'єкта авторського права. У сучасних умовах глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій питання правової охорони програмного забезпечення набуває надзвичайної актуальності як у теоретичному, так і в практичному аспектах. У роботі розглянуто комп’ютерну програму як специфічний об’єкт інтелектуальної власності, що поєднує у собі риси твору науки, техніки та інженерного продукту, та визначено її місце в системі об'єктів авторського права. Особливу увагу приділено аналізу основних міжнародно-правових актів, які регламентують охорону авторських прав на програмне забезпечення, зокрема Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, Угоди TRIPS, Всесвітньої декларації ВОІВ про інтелектуальну власність у цифровому середовищі, Договору ВОІВавторське право (WCT), а також актів Європейського Союзу – зокрема Директиви 2009/24/EC про правову охорону комп’ютерних програм. Дослідження охоплює також процес імплементації міжнародних стандартів у законодавство України, аналізує їх відповідність міжнародноправовим зобов’язанням держави, а також оцінює ефективність реалізації таких стандартів у національній правозастосовній практиці. Зокрема, розглянуто положення нового Закону України «Про авторське право і суміжні права» (2022 р.) у контексті правової охорони комп’ютерних програм.Окрема частина дослідження присвячена договірним конструкціям, що забезпечують обіг майнових прав на програмне забезпечення. Розглянуто традиційні види договорів (ліцензійні, авторські, договори про відчуження прав), а також новітні форми правовідносин, які активно формуються в сучасному цифровому середовищі, такі як публічні та відкриті ліцензії, гігконтракти, договори щодо програм з відкритим кодом тощо. У роботі запропоновано науково обґрунтовані підходи до вдосконалення міжнародного та національного регулювання правової охорони комп’ютерних програм, сформульовано рекомендації щодо гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами у сфері інтелектуальної власності та підвищення ефективності реалізації авторських прав у договірних відносинах. Отримані результати можуть бути використані у правотворчій діяльності, в практиці судових органів та юридичного консалтингу, а також у діяльності ІТ-компаній, які працюють на міжнародному ринку.
Ескіз недоступний
Документ
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ В СТАТУТІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Кучер Д.
АНОТАЦІЯ 7 «Злочини проти людяності у статуті Міжнародного кримінального суду» Актуальність обраної теми зумовлена зростаючою роллю міжнародного кримінального права у забезпеченні справедливості, притягненні до відповідальності осіб, винних у скоєнні найбільш тяжких злочинів, а також утвердженні принципу невідворотності покарання за злочини, які посягають на основи людства. Злочини проти людяності, які включають систематичні або масштабні напади на цивільне населення, є одними з найнебезпечніших для міжнародної спільноти, оскільки часто пов’язані з організованими державними або політичними структурами, порушенням основоположних прав людини та масовими стражданнями. Особливу актуальність тема набуває в умовах сучасних міжнародних конфліктів, у тому числі збройної агресії російської федерації проти України, яка супроводжується численними порушеннями міжнародного гуманітарного права. Незважаючи на наявність чітких положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, багато правових питань щодо злочинів проти людяності залишаються відкритими. Це стосується, зокрема, співвідношення міжнародного та національного кримінального права, меж і форм юрисдикції Міжнародного криміналького суду, визначення ознак систематичності та масштабності нападів, а також питань доказування умислу на вчинення відповідних діянь. Проблемним залишається й питання ефективності механізмів співпраці держав із Міжнародним кримінальним судом, що безпосередньо впливає на здатність Суду реалізувати свої повноваження щодо розслідування та переслідування винних осіб. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини проти людяності. Предметом дослідження виступають міжнародно-правові норми, що регламентують відповідальність за злочини проти людяності, насамперед 8 положення Римського статуту МКС, а також практика його застосування у міжнародному правосудді. Метою магістерської роботи є комплексний аналіз юридичної природи злочинів проти людяності, їх правової кваліфікації в межах Статуту Міжнародного криміналького суду, виявлення проблем реалізації кримінальної відповідальності за ці злочини та розробка пропозицій щодо удосконалення відповідного правового регулювання. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз змісту статті 7 Римського статуту, проаналізовано міжнародну судову практику. Зроблено акцент на необхідності посилення співпраці України з МКС. Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.
Ескіз недоступний
Документ
ОСОБЛИВОСТІ МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ПРАЦІ ТА ЗОБОВ'ЯЗАННЯ УКРАЇНИ ЯК КАНДИДАТА НА ЧЛЕНСТВО У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ
(2025-07-08) Хомич А.
Робота містить 131 сторінку, список використаних джерел становить 90 найменувань. «Особливості міжнародно-правового регулювання праці та зобов'язання України як кандидата на членство у Європейському Союзі» Важливість вивчення даної проблематики визначається сучасними викликами глобального характеру та інтеграційними тенденціями, які роблять питання наднаціонального правового врегулювання трудової діяльності надзвичайно значущими, особливо для держав, що прагнуть інтеграції до європейського співтовариства. Україна, яка здобула статус потенційного члена ЄС влітку 2022 року, постала перед викликом радикального оновлення та узгодження вітчизняного законодавства про працю з європейськими нормативними вимогами. Першочергового значення набуває проблема синхронізації українських правових норм у сфері праці з європейським правовим простором у рамках виконання зобов'язань згідно з Угодою про партнерство між Україною та Європейським Союзом. Трансформація національної правової бази під європейські стандарти потребує поглибленого вивчення як концептуальних основ наднаціонального трудового права, так і прикладних механізмів впровадження європейських принципів у вітчизняну юридичну практику. Значущість дослідження зростає через складнощі, з якими стикається українська держава в умовах воєнного часу, коли забезпечення захисту працівничих прав поєднується з необхідністю підтримання економічної стабільності та дотримання європейських інтеграційних домовленостей. Сучасні трансформації у сфері трудових взаємин, включаючи розширення телероботи, варіативних форм працевлаштування та технологізацію робочих процесів, потребують інноваційного правового підходу як на внутрішньодержавному, так і на міжнародному рівнях. 9 Серед науковців, які досліджували питання наднаціонального правового регулювання праці та європейської інтеграції, варто виокремити наступних українських дослідників: О.Ю. Аліменко, В. Андріїв, В.Я. Бурак, Р.Я. Бутинська, Л.В. Вакарюк, С. Вишновецька, К.О. Гайдай, Л.І. Гарасимків, Ю.М. Гусєв, Л.В. Данішура, Л.І. Донець, М.В. Клименко, В.Е. Колесник, М. Кравчик, Л. Кулачок-Тітова, А.В. Кучко, Л.Ю. Малюга, О.Ф. Мельничук, Л.В. Могілевський, Г.В. Озернюк, О.С. Олексієнко, Ю.О. Остапенко, О.М. Рим, С.П. Савчук, Я.В. Сімутіна, Ю.В. Серьогін, Г.М. Сіромська, Т.М. Тимчишин, С.Ю. Федоренко, Ю.В. Чижмарь, К.В. Шиманська, С.І. Широка, О.І. Янушкевич та інші. Предметом дослідження магістерської праці виступають суспільні процеси у галузі наднаціонального правового врегулювання трудової діяльності та механізми узгодження вітчизняного трудового права України з європейськими нормативами в контексті інтеграційних процесів. Дослідницьким фокусом є правові приписи, фундаментальні принципи та інструменти наднаціонального регулювання праці, європейські трудові норми, зобов'язання України щодо синхронізації національного трудового законодавства з правовою системою Європейського Союзу як потенційного члена ЄС, а також практичні механізми впровадження міжнародних трудових стандартів у вітчизняну правову структуру. Дослідницька мета і цілі. Основною метою магістерського дослідження є всебічний розгляд специфіки наднаціонального правового регулювання праці та окреслення ключових векторів реалізації зобов'язань України як кандидата на вступ до Європейського Союзу щодо трансформації національного трудового законодавства відповідно до європейських стандартів. За результатами дослідження розроблені висновки та рекомендації. Зокрема, здійснено компаративний аналіз чинних норм міжнародного та вітчизняного трудового права та запропоновано комплекс модифікацій та доповнень до національного трудового законодавства України з метою його 10 приведення у відповідність з європейськими нормативами та вимогами правової системи ЄС. Наукова оригінальність дослідження виявляється у всебічному вивченні особливостей наднаціонального правового регулювання праці в контексті зобов'язань України як кандидата на вступ до Європейського Союзу. Вперше проведено системний розгляд впливу статусу потенційного члена ЄС на процес трансформації українського трудового законодавства під європейські стандарти з врахуванням особливостей воєнного стану. Поглиблено розуміння взаємозв'язку міжнародних трудових стандартів МОП та європейських трудових норм у контексті їх інтеграції в національну правову систему України. Практичне застосування результатів дослідження. Основні положення, висновки і пропозиції обговорювалися на засіданнях кафедри міжнародного права та порівняльного правознавства, а також під час підготовки презентацій з питань європейської інтеграції та трансформації українського законодавства відповідно до європейських стандартів. Композиційна структура магістерської праці визначається дослідницькою метою та поставленими завданнями і включає вступну частину, три основні розділи, що поділяються на дев'ять підрозділів, підсумкові висновки, додаткові матеріали та перелік використаних джерел
Ескіз недоступний
Документ
ІНТЕРНАЦІОНАЛІЗОВАНІ (ГІБРИДНІ) ТРИБУНАЛИ ЯК ОРГАНИ МІЖНАРОДНОЇ КРИМІНАЛЬНОЇ ЮСТИЦІЇ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Усатюк І.
«Інтернаціоналізовані (гібридні) трибунали як органи міжнародної кримінальної юстиції» Актуальність теми дослідження обумовлена зростанням значення інститутів міжнародної кримінальної юстиції в умовах новітніх воєнних конфліктів, зокрема збройної агресії рф проти України. У контексті обмежених можливостей притягнення вищих посадових осіб держави-агресора до відповідальності в межах існуючих міжнародних структур, особливу увагу привертає інституційна модель гібридних (інтернаціоналізованих) трибуналів. Ці судові утворення, що поєднують елементи міжнародного та національного правосуддя, набувають дедалі більшого значення як потенційно ефективний механізм притягнення до відповідальності за міжнародні злочини, зокрема злочин агресії. Об'єктом дослідження є система органів міжнародної кримінальної юстиції. Предметом – інституційні особливості та характерні риси гібридних трибуналів, їх правовий статус, організаційна структура та ефективність у сфері реалізації міжнародного правосуддя. Мета роботи полягає в комплексному аналізі моделі гібридного трибуналу в контексті її застосування для притягнення до відповідальності посадових осіб рф. Завдання охоплюють дослідження процесу становлення системи міжнародної кримінальної юстиції, аналіз діяльності трибуналів ad hoc, особливостей формування складу, юрисдикції та джерел правового регулювання гібридних трибуналів, а також можливості їх застосування в Україні. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному розгляді моделей гібридних трибуналів у правовому полі України, категоризації їх за правовою 8 основою функціонування та аналізі можливості створення такого трибуналу для розгляду злочину агресії рф проти України. Практичне значення роботи полягає у виробленні пропозицій щодо вдосконалення механізмів гібридних трибуналів та створенні аналітичної бази для їх можливого запровадження в українському правовому полі. Апробація результатів дослідження відбулась шляхом публікації статті в журналі «Право і суспільство» (https://doi.org/10.32842/2078-3736/2025.2.58). Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків та списку використаних джерел.