Бахчеджи Л.В. «Притягнення росії до відповідальності за вчинення агресії проти України»

Abstract

Бахчеджи Л.В. Притягнення росії до відповідальності за вчинення агресії проти України Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, сім підрозділів; її загальний обсяг 120 сторінок, включно зі списком використаних джерел, який містить 131 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, пов’язані з відповідальністю держав та їхніх посадових осіб за злочин агресії, а також з процесами й механізмами притягнення держави-агресора до міжнародної відповідальності в умовах тривалої збройної агресії росії проти України, що триває з 2014 року та набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року. Предметом дослідження є теоретичні засади, елементи, кваліфікація та механізми притягнення росії та її вищого військово-політичного керівництва до відповідальності за злочин агресії проти України, включаючи правові підстави та перспективи функціонування Спеціального трибуналу. Мета кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні теоретичних засад, елементів, кваліфікації та механізмів притягнення росії та її вищого військово-політичного керівництва до міжнародно-правової відповідальності за злочин агресії проти України з урахуванням сучасних міжнародних механізмів та перспектив створення Спеціального трибуналу, а також у розробці низки висновків та пропозицій, що входять до предмета цього дослідження. Методологічну основу кваліфікаційної роботи формують діалектичний, системний, структурний, логічний методи, методи абстрагування, узагальнення, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії (розділи 1, 2, 4 Діалектичний метод застосовано для аналізу розвитку норм заборони агресії (розділ 1). Історико-правовий метод використано для вивчення еволюції злочину агресії та безперервності дій росії з 2014 року (розділ 2). Порівняльно-правовий метод уможливив зіставлення юрисдикції Міжнародного кримінального суду та Спеціального трибуналу (розділ 3). Формально-юридичний метод застосовано для тлумачення статей Статуту ООН, Римського статуту МКС, Висновків Комісії міжнародного права ООН щодо jus cogens, Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу. Системний метод використано для вивчення взаємодії міжнародних та національних органів відповідальності та організації підготовки роботи Спеціального трибуналу. Емпіричний метод застосовано для аналізу резолюцій ГА ООН, рішень Міжнародного суду ООН, звітів Офісу Генерального прокурора України про задокументовані злочини. Методи ретроспективного та перспективного аналізу і моделювання сприяли розробці висновків та пропозицій за предметом дослідження (розділи 1, 2, 3). У кваліфікаційній роботі досліджено заборону застосування сили як імперативну норму міжнародного права (jus cogens) та її значення для кваліфікації акту агресії. Розкрито поняття, елементи та ознаки злочину агресії у сучасному міжнародному праві на підставі Римського статуту МКС (ст. 8 bis) та Кампальських поправок 2010 року. Встановлено фактичні та юридичні ознаки дій росії проти України з 2014 року як єдиного безперервного злочину агресії (continuing act of aggression). Здійснено міжнародно-правову кваліфікацію агресії росії проти України на підставі норм Статуту ООН, Римського статуту МКС та практики міжнародних судів (ЄСПЛ, МС ООН). У роботі обґрунтовано необхідність та правові підстави створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в умовах блокування Ради Безпеки ООН правом вето росії та обмеженої юрисдикції 5 МКС. Проаналізовано юрисдикцію (персональну, територіальну), інституційний склад (Судові палати, Офіс Прокурора, Секретаріат, Керівний комітет) та процедуру діяльності Спеціального трибуналу. Охарактеризовано механізми співпраці Трибуналу з міжнародними організаціями (Рада Європи, Європейський Союз, Євроюст, Міжнародний кримінальний суд) та національними правоохоронними органами, включаючи Спільну слідчу групу (JIT), Міжнародний центр з переслідування злочину агресії (ICPA) та Базу даних доказів основних міжнародних злочинів (CICED). Сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за злочин агресії. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи. Здобутки, втілені в ній, можуть бути використані: сфері науки міжнародного прав- під час здійснення нових досліджень за проблематикою відповідальності за злочин агресії, реформування Ради Безпеки ООН та механізмів міжнародного кримінального правосуддя; правозастосовній діяльності- у діяльності Офісу Генерального прокурора України (для систематизації доказів злочину агресії), Міністерства закордонних справ України (для аргументації правової позиції в міжнародних організаціях), Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України; законотворчій діяльності- під час розроблення та вдосконалення національного законодавства України щодо співпраці зі Спеціальним трибуналом; сфері освіти в закладах вищої освіти- під час вивчення та (або) викладання тем «Міжнародна кримінальна відповідальність», «Злочин агресії», «Міжнародне гуманітарне право» в межах обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів з міжнародного права.