Бібліотека

Постійне посилання на фондhttps://dspace.kup.edu.ua/handle/123456789/4

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Морозов А. А. «Кібероборона в міжнародному праві»
    (2026-07-28) Київський університет права НАН України
    Кваліфікаційна робота складається зі вступу, трьох розділів (шести підрозділів), висновків, списку використаних джерел (144 найменування). Загальний обсяг роботи становить 106 сторінок комп’ютерного тексту. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері міжнародно-правового регулювання кібероборони та використання кіберпростору державами під час забезпечення міжнародної безпеки. Йдеться про комплекс правовідносин, пов’язаних із запобіганням, здійсненням та реагуванням на кібероперації, які можуть становити загрозу миру, безпеці або збройним конфліктам. Предметом дослідження є норми міжнародного права, що регулюють кібероборону, включаючи положення Статуту ООН, принципи міжнародного гуманітарного права, доктринальні підходи, а також міжнародну та національну практику держав щодо кваліфікації та реагування на кіберзагрози. Методологічну основу формують: діалектичний метод - для аналізу розвитку кібероборони як динамічного явища міжнародного права та виявлення суперечностей у його правовому регулюванні; історико-правовий метод - для вивчення еволюції підходів до регулювання кіберпростору та формування доктрини кібероборони; порівняльно-правовий метод - для зіставлення національних підходів різних держав до кібероборони та їх відповідності міжнародним стандартам; формально-юридичний метод - для тлумачення норм міжнародного права, що застосовуються до кібероперацій; системний метод - для дослідження кібероборони як елемента системи міжнародної безпеки та взаємозв’язку між її складовими; емпіричний метод - для аналізу практичних кейсів кібероперацій та державної практики у сфері кібероборони. У роботі проаналізовано поняття кібероборони у міжнародно-правовому розумінні, досліджено джерела міжнародного права у цій сфері, включаючи положення Статуту ООН, норми міжнародного гуманітарного права, міжнародні конвенції, судову практику та доктринальні джерела. Особливу увагу приділено аналізу застосування норм jus ad bellum та jus in bello до кіберпростору та кібероперацій, зокрема питанням кваліфікації кібероперацій як застосування сили, збройного нападу або оборони відповідно до статей 2(4) та 51 Статуту ООН. Досліджено підходи до застосування міжнародного гуманітарного права у кіберпросторі, проблеми визначення об’єктів атаки та оцінки наслідків кібероперацій. Окремо було розглянуто принципи пропорційності, розрізнення, необхідності у межах кібероборонних операцій. У роботі проаналізовано Талліннський посібник 2.0 та інші сучасні доктринальні підходи щодо міжнародно-правового регулювання кібероборони. Окрему увагу приділено практиці Естонської Республіки, Сполучених Штатів Америки та Держави Ізраїль у сфері кібероборони, відповідним моделям кіберзахисту, практичному досвіду проведення кібероперацій та впливу на формування міжнародних підходів у цій сфері. Також досліджено сучасний досвід України у сфері кібероборони в умовах збройної агресії та гібридної війни. Обґрунтовано необхідність подальшого вдосконалення міжнародно-правових механізмів регулювання кіберпростору та доцільність створення Спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України, який може сприяти формуванню міжнародної практики кваліфікації кібероперацій.
  • Документ
    Бабенко Є.К. «МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ»
    (2026-07-20) Київський університет права НАН України
    Бабенко Є. К. Міжнародно-правове забезпечення інформаційних технологій Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить 3 розділи, 9 підрозділів; її загальний обсяг 111 сторінок, включно зі списком використаних джерел, який містить 101 найменування. Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, що пов’язані з інформаційними технологіями. Предметом дослідження є міжнародно-правове забезпечення інформаційних технологій. Мета кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні міжнародно-правового забезпечення інформаційних технологій. Методологічну основу кваліфікаційної роботи формують теоретичні, емпіричні, історичні, математична статистика, індукції та дедукції, формально юридичний (догматичний), порівняльно-правовий прогнозування, які задіяні в трьох розділах. аналіз, правове Стислий опис результатів кваліфікаційної роботи: в першому розділі кваліфікаційної роботи висвітлено теоретично-правові засади міжнародно правового забезпечення інформаційних технологій. Розглянуто та проаналізовано поняття, ознаки, види інформаційних технологій, становлення міжнародно-правового регулювання та застосовні у цій сфері принципи міжнародного права. В другому розділі висвітлено міжнародно-правові механізми регулювання забезпечення інформаційних технологій. Розкрито роль міжнародних організацій та співробітництва у сфері кібербезпеки, механізми міжнародно-правового захисту персональних даних, приватності та цифрових прав. В третьому розділі окреслено перспективи розвитку міжнародно-правового забезпечення інформаційних технологій. Охарактеризовано міжнародно-правове регулювання штучного інтелекту, великих даних, цифрових платформ та інформаційні технології в міжнародній безпеці. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи. Здобутки, втілені в ній, можуть бути використаними в різних сферах: в міжнародному праві (для формування нових досліджень за даною сферою); в практичній сфері вищої освіти та правозастосовній діяльності, як навчальні матеріали щодо практичної оцінки відповідних позицій.
  • Документ
    Іванюк М. М. «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КІБЕРОПЕРАЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВІ»
    (2026-07-20) Київський університет права НАН України
    Іванюк М.М. Відповідальність у міжнародному праві Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню міжнародно-правової відповідальності за кібероперації в умовах сучасних збройних конфліктів. Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, дев’ять підрозділів; її загальний обсяг становить 100 сторінок, у тому числі список використаних джерел, який налічує 90 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародні правовідносини, що виникають у сфері здійснення кібероперацій підчасміжнародних та неміжнародних збройнихконфліктів. Предметом дослідження є міжнародно-правові механізми регулювання та відповідальності за кібероперації в умовах сучасних міжнародних конфліктів. Метоюкваліфікаційної роботи є комплексне дослідження міжнародно-правових засад регулювання кібероперацій, особливостей міжнародно-правової відповідальності за їх здійснення, а також формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері кібербезпеки. Методологічну основу кваліфікаційної роботи становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання. Діалектичний метод використано для дослідження розвитку міжнародно-правового регулювання кібероперацій та трансформації міжнародної безпеки в умовах цифровізації (розділи 1–3). Системний і структурно-функціональний методи дали змогу дослідити поняття, ознаки, види кібероперацій, підстави міжнародно-правової відповідальності та механізми міжнародного реагування у сфері кібербезпеки (розділи 1–3). Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення міжнародних підходів до кваліфікації кібероперацій, визначення міжнародно-правової відповідальності держав та індивідуальної кримінальної відповідальності за кіберзлочини (розділи 1–3). Методи аналізу, синтезу, узагальнення, індукції, дедукції та прогнозування використано для формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері кібероперацій (розділи 2–3). У кваліфікаційній роботі досліджено поняття та сутність кібероперацій у міжнародному гуманітарному праві. Визначено особливості міжнародно-правової кваліфікації кібероперацій як форми застосування сили або збройного нападу. Проаналізовано джерела міжнародного гуманітарного права, що регулюють діяльність держав у кіберпросторі. У роботі охарактеризовано підстави міжнародно-правової відповідальності держав за здійснення кібероперацій, визначено форми та види міжнародно-правової відповідальності, а також проаналізовано проблеми притягнення держав і фізичних осіб до відповідальності за міжнародно-протиправні дії у кіберпросторі. Укваліфікаційній роботі досліджено сучасні міжнародні ініціативи та практику регулювання кібероперацій в умовах збройних конфліктів. Проаналізовано проблеми вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері кібербезпеки, а також практику кібероперацій у російсько-українській війні та проблеми міжнародно правового реагування на сучасні кіберзагрози. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи полягає у 13 тому, що сформульовані в ній положення та висновки можуть бути використані: 1. у науково-дослідній сфері– для подальших досліджень міжнародно-правових проблем кібербезпеки та міжнародної відповідальності за кібероперації; 2. у правозастосовній діяльності– при вдосконаленні механізмів міжнародного реагування на кібератаки та розвитку національної системи кібербезпеки; 3. у сфері вищої освіти– під час викладання навчальних дисциплін «Міжнародне право», «Міжнародне гуманітарне право», «Правове регулювання кібербезпеки», «Міжнародна безпека»