Бібліотека
Постійне посилання на фондhttps://dspace.kup.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
2 результатів
Результати пошуку
Документ Лях І.О. «ПРАВОВИЙ СТАТУС ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ У МІЖНАРОДНОМУ ЗБРОЙНОМУ КОНФЛІКТІ (НА ПРИКЛАДІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ)»(2026-07-24) Київський університет права НАН УкраїниЛях І.О. Правовий статус військовополонених у міжнародному збройному конфлікті (на прикладі російсько-української війни). Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 293 «Міжнародне право». Роботу складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері поводження військовополоненими в умовах міжнародного збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією. Предметом дослідження є норми міжнародного гуманітарного права, національне законодавство України та Російської Федерації, практика поводження з військовополоненими обох сторін конфлікту, а також механізми міжнародної кримінальної відповідальності за воєнні злочини проти військовополонених. Метою роботи є комплексний аналіз правового статусу військовополонених у збройному конфлікті між Україною та Росією, оцінці відповідності поводження обох сторін вимогам міжнародного гуманітарного права та виявленні правових перешкод для притягнення винних до кримінальної відповідальності. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий аналіз, формально-юридичний метод, системний метод, а також метод документування та верифікації фактів на основі офіційних доповідей міжнародних організацій. Системний підхід дозволив розглянути взаємодію міжнародних і національних правових механізмів захисту комбатантів. Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення нормативних стандартів Женевських конвенцій і Римського статуту з реальною практикою їхнього дотримання сторонами конфлікту. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у роботі вперше обґрунтовано можливість кваліфікації системних та масових порушень прав військовополонених у сучасному збройному конфлікті як злочинів проти людяності. Удосконалено підхід до визначення ефективності механізмів міжнародного контролю та доведено їхню фактичну залежність від волі держави-утримувача. Дістало подальший розвиток теоретичне положення про необхідність паралельного застосування норм міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права. Обґрунтовано наявність прогалин у регулюванні статусу осіб у сучасних гібридних конфліктах та запропоновано підхід до посилення відповідальності за порушення режиму полону. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у діяльності органів державної влади України під час документування воєнних злочинів, при підготовці матеріалів для міжнародних судових інституцій, у правозастосовній діяльності та у навчальному процесі при викладанні дисциплін з міжнародного гуманітарного права.Документ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ В СТАТУТІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Кучер Д.АНОТАЦІЯ 7 «Злочини проти людяності у статуті Міжнародного кримінального суду» Актуальність обраної теми зумовлена зростаючою роллю міжнародного кримінального права у забезпеченні справедливості, притягненні до відповідальності осіб, винних у скоєнні найбільш тяжких злочинів, а також утвердженні принципу невідворотності покарання за злочини, які посягають на основи людства. Злочини проти людяності, які включають систематичні або масштабні напади на цивільне населення, є одними з найнебезпечніших для міжнародної спільноти, оскільки часто пов’язані з організованими державними або політичними структурами, порушенням основоположних прав людини та масовими стражданнями. Особливу актуальність тема набуває в умовах сучасних міжнародних конфліктів, у тому числі збройної агресії російської федерації проти України, яка супроводжується численними порушеннями міжнародного гуманітарного права. Незважаючи на наявність чітких положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, багато правових питань щодо злочинів проти людяності залишаються відкритими. Це стосується, зокрема, співвідношення міжнародного та національного кримінального права, меж і форм юрисдикції Міжнародного криміналького суду, визначення ознак систематичності та масштабності нападів, а також питань доказування умислу на вчинення відповідних діянь. Проблемним залишається й питання ефективності механізмів співпраці держав із Міжнародним кримінальним судом, що безпосередньо впливає на здатність Суду реалізувати свої повноваження щодо розслідування та переслідування винних осіб. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини проти людяності. Предметом дослідження виступають міжнародно-правові норми, що регламентують відповідальність за злочини проти людяності, насамперед 8 положення Римського статуту МКС, а також практика його застосування у міжнародному правосудді. Метою магістерської роботи є комплексний аналіз юридичної природи злочинів проти людяності, їх правової кваліфікації в межах Статуту Міжнародного криміналького суду, виявлення проблем реалізації кримінальної відповідальності за ці злочини та розробка пропозицій щодо удосконалення відповідного правового регулювання. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз змісту статті 7 Римського статуту, проаналізовано міжнародну судову практику. Зроблено акцент на необхідності посилення співпраці України з МКС. Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.