Бібліотека

Постійне посилання на фондhttps://dspace.kup.edu.ua/handle/123456789/4

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Бахчеджи Л.В. «Притягнення росії до відповідальності за вчинення агресії проти України»
    (2026-07-20) Київський університет права НАН України
    Бахчеджи Л.В. Притягнення росії до відповідальності за вчинення агресії проти України Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, сім підрозділів; її загальний обсяг 120 сторінок, включно зі списком використаних джерел, який містить 131 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, пов’язані з відповідальністю держав та їхніх посадових осіб за злочин агресії, а також з процесами й механізмами притягнення держави-агресора до міжнародної відповідальності в умовах тривалої збройної агресії росії проти України, що триває з 2014 року та набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року. Предметом дослідження є теоретичні засади, елементи, кваліфікація та механізми притягнення росії та її вищого військово-політичного керівництва до відповідальності за злочин агресії проти України, включаючи правові підстави та перспективи функціонування Спеціального трибуналу. Мета кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні теоретичних засад, елементів, кваліфікації та механізмів притягнення росії та її вищого військово-політичного керівництва до міжнародно-правової відповідальності за злочин агресії проти України з урахуванням сучасних міжнародних механізмів та перспектив створення Спеціального трибуналу, а також у розробці низки висновків та пропозицій, що входять до предмета цього дослідження. Методологічну основу кваліфікаційної роботи формують діалектичний, системний, структурний, логічний методи, методи абстрагування, узагальнення, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії (розділи 1, 2, 4 Діалектичний метод застосовано для аналізу розвитку норм заборони агресії (розділ 1). Історико-правовий метод використано для вивчення еволюції злочину агресії та безперервності дій росії з 2014 року (розділ 2). Порівняльно-правовий метод уможливив зіставлення юрисдикції Міжнародного кримінального суду та Спеціального трибуналу (розділ 3). Формально-юридичний метод застосовано для тлумачення статей Статуту ООН, Римського статуту МКС, Висновків Комісії міжнародного права ООН щодо jus cogens, Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу. Системний метод використано для вивчення взаємодії міжнародних та національних органів відповідальності та організації підготовки роботи Спеціального трибуналу. Емпіричний метод застосовано для аналізу резолюцій ГА ООН, рішень Міжнародного суду ООН, звітів Офісу Генерального прокурора України про задокументовані злочини. Методи ретроспективного та перспективного аналізу і моделювання сприяли розробці висновків та пропозицій за предметом дослідження (розділи 1, 2, 3). У кваліфікаційній роботі досліджено заборону застосування сили як імперативну норму міжнародного права (jus cogens) та її значення для кваліфікації акту агресії. Розкрито поняття, елементи та ознаки злочину агресії у сучасному міжнародному праві на підставі Римського статуту МКС (ст. 8 bis) та Кампальських поправок 2010 року. Встановлено фактичні та юридичні ознаки дій росії проти України з 2014 року як єдиного безперервного злочину агресії (continuing act of aggression). Здійснено міжнародно-правову кваліфікацію агресії росії проти України на підставі норм Статуту ООН, Римського статуту МКС та практики міжнародних судів (ЄСПЛ, МС ООН). У роботі обґрунтовано необхідність та правові підстави створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в умовах блокування Ради Безпеки ООН правом вето росії та обмеженої юрисдикції 5 МКС. Проаналізовано юрисдикцію (персональну, територіальну), інституційний склад (Судові палати, Офіс Прокурора, Секретаріат, Керівний комітет) та процедуру діяльності Спеціального трибуналу. Охарактеризовано механізми співпраці Трибуналу з міжнародними організаціями (Рада Європи, Європейський Союз, Євроюст, Міжнародний кримінальний суд) та національними правоохоронними органами, включаючи Спільну слідчу групу (JIT), Міжнародний центр з переслідування злочину агресії (ICPA) та Базу даних доказів основних міжнародних злочинів (CICED). Сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за злочин агресії. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи. Здобутки, втілені в ній, можуть бути використані: сфері науки міжнародного прав- під час здійснення нових досліджень за проблематикою відповідальності за злочин агресії, реформування Ради Безпеки ООН та механізмів міжнародного кримінального правосуддя; правозастосовній діяльності- у діяльності Офісу Генерального прокурора України (для систематизації доказів злочину агресії), Міністерства закордонних справ України (для аргументації правової позиції в міжнародних організаціях), Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України; законотворчій діяльності- під час розроблення та вдосконалення національного законодавства України щодо співпраці зі Спеціальним трибуналом; сфері освіти в закладах вищої освіти- під час вивчення та (або) викладання тем «Міжнародна кримінальна відповідальність», «Злочин агресії», «Міжнародне гуманітарне право» в межах обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів з міжнародного права.
  • Документ
    Кушніренко О.В. «МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ»
    (2026-07-20) Київський університет права НАН України
    Кушніренко О. В. Міжнародний захист прав людини під час збройних конфліктів Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, вісім підрозділів; її загальний обсяг становить 112 сторінок, у тому числі список використаних джерел, який налічує 130 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародні правовідносини, що виникають у сфері забезпечення та захисту прав людини під час збройних конфліктів. Предметом дослідження є міжнародно-правові механізми захисту прав людини, норми міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, що регулюють захист цивільного населення в умовах збройних конфліктів. Метою кваліфікаційної роботи є комплексне дослідження міжнародно правових засад захисту прав людини під час збройних конфліктів, аналіз міжнародних механізмів забезпечення прав людини, а також формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері захисту прав людини. Методологічну основу кваліфікаційної роботи становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Системний і структурно-функціональний методи дали змогу дослідити поняття, принципи та механізми міжнародного захисту прав людини, визначити особливості правового статусу цивільного населення, військовополонених, біженців та внутрішньо переміщених осіб під час збройних конфліктів (розділи 1, 2, 3). Діалектичний метод використано для дослідження розвитку міжнародно-правового захисту прав людини та трансформації міжнародного гуманітарного права в умовах сучасних збройних конфліктів (розділи 1, 2, 3). Порівняльно-правовий метод застосовано для аналізу міжнародних нормативно-правових актів, практики міжнародних судових установ та діяльності міжнародних організацій у сфері захисту прав людини під час війни (розділи 1, 2, 3). Методи аналізу, синтезу, узагальнення та прогнозування використано для формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародно-правових механізмів захисту прав людини під час збройних конфліктів (розділи 2, 3). У кваліфікаційній роботі досліджено поняття та сутність міжнародного захисту прав людини під час збройних конфліктів. Визначено особливості 3 співвідношення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, що регулюють захист цивільного населення, військовополонених, дітей, жінок та інших вразливих категорій осіб під час збройних конфліктів. У роботі охарактеризовано міжнародно-правові механізми забезпечення та захисту прав людини під час збройних конфліктів, визначено форми міжнародно правової відповідальності за порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також проаналізовано проблеми притягнення держав і фізичних осіб до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи полягає у тому, що сформульовані в ній положення та висновки можуть бути використані: 1) у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень міжнародно правових проблем захисту прав людини під час збройних конфліктів; 2) у правозастосовній діяльності – при вдосконаленні механізмів міжнародного реагування на порушення міжнародного гуманітарного права та розвитку національної системи захисту прав людини; 3) у сфері вищої освіти – під час викладання навчальних дисциплін «Міжнародне право», «Міжнародне гуманітарне право», «Міжнародний захист прав людини», «Міжнародна безпека».