Бібліотека
Постійне посилання на фондhttps://dspace.kup.edu.ua/handle/123456789/4
Переглянути
3 результатів
Результати пошуку
Документ Лях І.О. «ПРАВОВИЙ СТАТУС ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ У МІЖНАРОДНОМУ ЗБРОЙНОМУ КОНФЛІКТІ (НА ПРИКЛАДІ РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ ВІЙНИ)»(2026-07-24) Київський університет права НАН УкраїниЛях І.О. Правовий статус військовополонених у міжнародному збройному конфлікті (на прикладі російсько-української війни). Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти зі спеціальності 293 «Міжнародне право». Роботу складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків та списку використаних джерел. Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері поводження військовополоненими в умовах міжнародного збройного конфлікту між Україною та Російською Федерацією. Предметом дослідження є норми міжнародного гуманітарного права, національне законодавство України та Російської Федерації, практика поводження з військовополоненими обох сторін конфлікту, а також механізми міжнародної кримінальної відповідальності за воєнні злочини проти військовополонених. Метою роботи є комплексний аналіз правового статусу військовополонених у збройному конфлікті між Україною та Росією, оцінці відповідності поводження обох сторін вимогам міжнародного гуманітарного права та виявленні правових перешкод для притягнення винних до кримінальної відповідальності. Методологічну основу дослідження становлять порівняльно-правовий аналіз, формально-юридичний метод, системний метод, а також метод документування та верифікації фактів на основі офіційних доповідей міжнародних організацій. Системний підхід дозволив розглянути взаємодію міжнародних і національних правових механізмів захисту комбатантів. Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення нормативних стандартів Женевських конвенцій і Римського статуту з реальною практикою їхнього дотримання сторонами конфлікту. Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що у роботі вперше обґрунтовано можливість кваліфікації системних та масових порушень прав військовополонених у сучасному збройному конфлікті як злочинів проти людяності. Удосконалено підхід до визначення ефективності механізмів міжнародного контролю та доведено їхню фактичну залежність від волі держави-утримувача. Дістало подальший розвиток теоретичне положення про необхідність паралельного застосування норм міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права. Обґрунтовано наявність прогалин у регулюванні статусу осіб у сучасних гібридних конфліктах та запропоновано підхід до посилення відповідальності за порушення режиму полону. Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у діяльності органів державної влади України під час документування воєнних злочинів, при підготовці матеріалів для міжнародних судових інституцій, у правозастосовній діяльності та у навчальному процесі при викладанні дисциплін з міжнародного гуманітарного права.Документ Кушніренко О.В. «МІЖНАРОДНИЙ ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ ПІД ЧАС ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ»(2026-07-20) Київський університет права НАН УкраїниКушніренко О. В. Міжнародний захист прав людини під час збройних конфліктів Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, вісім підрозділів; її загальний обсяг становить 112 сторінок, у тому числі список використаних джерел, який налічує 130 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародні правовідносини, що виникають у сфері забезпечення та захисту прав людини під час збройних конфліктів. Предметом дослідження є міжнародно-правові механізми захисту прав людини, норми міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, що регулюють захист цивільного населення в умовах збройних конфліктів. Метою кваліфікаційної роботи є комплексне дослідження міжнародно правових засад захисту прав людини під час збройних конфліктів, аналіз міжнародних механізмів забезпечення прав людини, а також формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері захисту прав людини. Методологічну основу кваліфікаційної роботи становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи. Системний і структурно-функціональний методи дали змогу дослідити поняття, принципи та механізми міжнародного захисту прав людини, визначити особливості правового статусу цивільного населення, військовополонених, біженців та внутрішньо переміщених осіб під час збройних конфліктів (розділи 1, 2, 3). Діалектичний метод використано для дослідження розвитку міжнародно-правового захисту прав людини та трансформації міжнародного гуманітарного права в умовах сучасних збройних конфліктів (розділи 1, 2, 3). Порівняльно-правовий метод застосовано для аналізу міжнародних нормативно-правових актів, практики міжнародних судових установ та діяльності міжнародних організацій у сфері захисту прав людини під час війни (розділи 1, 2, 3). Методи аналізу, синтезу, узагальнення та прогнозування використано для формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародно-правових механізмів захисту прав людини під час збройних конфліктів (розділи 2, 3). У кваліфікаційній роботі досліджено поняття та сутність міжнародного захисту прав людини під час збройних конфліктів. Визначено особливості 3 співвідношення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Проаналізовано міжнародні нормативно-правові акти, що регулюють захист цивільного населення, військовополонених, дітей, жінок та інших вразливих категорій осіб під час збройних конфліктів. У роботі охарактеризовано міжнародно-правові механізми забезпечення та захисту прав людини під час збройних конфліктів, визначено форми міжнародно правової відповідальності за порушення прав людини та міжнародного гуманітарного права, а також проаналізовано проблеми притягнення держав і фізичних осіб до відповідальності за воєнні злочини та злочини проти людяності. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи полягає у тому, що сформульовані в ній положення та висновки можуть бути використані: 1) у науково-дослідній сфері – для подальших досліджень міжнародно правових проблем захисту прав людини під час збройних конфліктів; 2) у правозастосовній діяльності – при вдосконаленні механізмів міжнародного реагування на порушення міжнародного гуманітарного права та розвитку національної системи захисту прав людини; 3) у сфері вищої освіти – під час викладання навчальних дисциплін «Міжнародне право», «Міжнародне гуманітарне право», «Міжнародний захист прав людини», «Міжнародна безпека».Документ Іванюк М. М. «ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА КІБЕРОПЕРАЦІЇ В МІЖНАРОДНОМУ ГУМАНІТАРНОМУ ПРАВІ»(2026-07-20) Київський університет права НАН УкраїниІванюк М.М. Відповідальність у міжнародному праві Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню міжнародно-правової відповідальності за кібероперації в умовах сучасних збройних конфліктів. Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, дев’ять підрозділів; її загальний обсяг становить 100 сторінок, у тому числі список використаних джерел, який налічує 90 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародні правовідносини, що виникають у сфері здійснення кібероперацій підчасміжнародних та неміжнародних збройнихконфліктів. Предметом дослідження є міжнародно-правові механізми регулювання та відповідальності за кібероперації в умовах сучасних міжнародних конфліктів. Метоюкваліфікаційної роботи є комплексне дослідження міжнародно-правових засад регулювання кібероперацій, особливостей міжнародно-правової відповідальності за їх здійснення, а також формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері кібербезпеки. Методологічну основу кваліфікаційної роботи становлять загальнонаукові та спеціально-юридичні методи пізнання. Діалектичний метод використано для дослідження розвитку міжнародно-правового регулювання кібероперацій та трансформації міжнародної безпеки в умовах цифровізації (розділи 1–3). Системний і структурно-функціональний методи дали змогу дослідити поняття, ознаки, види кібероперацій, підстави міжнародно-правової відповідальності та механізми міжнародного реагування у сфері кібербезпеки (розділи 1–3). Порівняльно-правовий метод застосовано для зіставлення міжнародних підходів до кваліфікації кібероперацій, визначення міжнародно-правової відповідальності держав та індивідуальної кримінальної відповідальності за кіберзлочини (розділи 1–3). Методи аналізу, синтезу, узагальнення, індукції, дедукції та прогнозування використано для формування висновків і пропозицій щодо вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері кібероперацій (розділи 2–3). У кваліфікаційній роботі досліджено поняття та сутність кібероперацій у міжнародному гуманітарному праві. Визначено особливості міжнародно-правової кваліфікації кібероперацій як форми застосування сили або збройного нападу. Проаналізовано джерела міжнародного гуманітарного права, що регулюють діяльність держав у кіберпросторі. У роботі охарактеризовано підстави міжнародно-правової відповідальності держав за здійснення кібероперацій, визначено форми та види міжнародно-правової відповідальності, а також проаналізовано проблеми притягнення держав і фізичних осіб до відповідальності за міжнародно-протиправні дії у кіберпросторі. Укваліфікаційній роботі досліджено сучасні міжнародні ініціативи та практику регулювання кібероперацій в умовах збройних конфліктів. Проаналізовано проблеми вдосконалення міжнародного гуманітарного права у сфері кібербезпеки, а також практику кібероперацій у російсько-українській війні та проблеми міжнародно правового реагування на сучасні кіберзагрози. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи полягає у 13 тому, що сформульовані в ній положення та висновки можуть бути використані: 1. у науково-дослідній сфері– для подальших досліджень міжнародно-правових проблем кібербезпеки та міжнародної відповідальності за кібероперації; 2. у правозастосовній діяльності– при вдосконаленні механізмів міжнародного реагування на кібератаки та розвитку національної системи кібербезпеки; 3. у сфері вищої освіти– під час викладання навчальних дисциплін «Міжнародне право», «Міжнародне гуманітарне право», «Правове регулювання кібербезпеки», «Міжнародна безпека»