Кваліфікаційні роботи
Постійне посилання зібранняhttps://dspace.kup.edu.ua/handle/123456789/21
Переглянути
3 результатів
Search Results
Документ Бахчеджи Л.В. «Притягнення росії до відповідальності за вчинення агресії проти України»(2026-07-20) Київський університет права НАН УкраїниБахчеджи Л.В. Притягнення росії до відповідальності за вчинення агресії проти України Кваліфікаційна робота здобувача другого (магістерського) рівня вищої освіти містить три розділи, сім підрозділів; її загальний обсяг 120 сторінок, включно зі списком використаних джерел, який містить 131 найменувань. Об’єктом дослідження є міжнародно-правові відносини, пов’язані з відповідальністю держав та їхніх посадових осіб за злочин агресії, а також з процесами й механізмами притягнення держави-агресора до міжнародної відповідальності в умовах тривалої збройної агресії росії проти України, що триває з 2014 року та набула повномасштабного характеру з 24 лютого 2022 року. Предметом дослідження є теоретичні засади, елементи, кваліфікація та механізми притягнення росії та її вищого військово-політичного керівництва до відповідальності за злочин агресії проти України, включаючи правові підстави та перспективи функціонування Спеціального трибуналу. Мета кваліфікаційної роботи полягає в дослідженні теоретичних засад, елементів, кваліфікації та механізмів притягнення росії та її вищого військово-політичного керівництва до міжнародно-правової відповідальності за злочин агресії проти України з урахуванням сучасних міжнародних механізмів та перспектив створення Спеціального трибуналу, а також у розробці низки висновків та пропозицій, що входять до предмета цього дослідження. Методологічну основу кваліфікаційної роботи формують діалектичний, системний, структурний, логічний методи, методи абстрагування, узагальнення, аналізу та синтезу, індукції та дедукції, аналогії (розділи 1, 2, 4 Діалектичний метод застосовано для аналізу розвитку норм заборони агресії (розділ 1). Історико-правовий метод використано для вивчення еволюції злочину агресії та безперервності дій росії з 2014 року (розділ 2). Порівняльно-правовий метод уможливив зіставлення юрисдикції Міжнародного кримінального суду та Спеціального трибуналу (розділ 3). Формально-юридичний метод застосовано для тлумачення статей Статуту ООН, Римського статуту МКС, Висновків Комісії міжнародного права ООН щодо jus cogens, Угоди між Україною та Радою Європи про створення Спеціального трибуналу. Системний метод використано для вивчення взаємодії міжнародних та національних органів відповідальності та організації підготовки роботи Спеціального трибуналу. Емпіричний метод застосовано для аналізу резолюцій ГА ООН, рішень Міжнародного суду ООН, звітів Офісу Генерального прокурора України про задокументовані злочини. Методи ретроспективного та перспективного аналізу і моделювання сприяли розробці висновків та пропозицій за предметом дослідження (розділи 1, 2, 3). У кваліфікаційній роботі досліджено заборону застосування сили як імперативну норму міжнародного права (jus cogens) та її значення для кваліфікації акту агресії. Розкрито поняття, елементи та ознаки злочину агресії у сучасному міжнародному праві на підставі Римського статуту МКС (ст. 8 bis) та Кампальських поправок 2010 року. Встановлено фактичні та юридичні ознаки дій росії проти України з 2014 року як єдиного безперервного злочину агресії (continuing act of aggression). Здійснено міжнародно-правову кваліфікацію агресії росії проти України на підставі норм Статуту ООН, Римського статуту МКС та практики міжнародних судів (ЄСПЛ, МС ООН). У роботі обґрунтовано необхідність та правові підстави створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України в умовах блокування Ради Безпеки ООН правом вето росії та обмеженої юрисдикції 5 МКС. Проаналізовано юрисдикцію (персональну, територіальну), інституційний склад (Судові палати, Офіс Прокурора, Секретаріат, Керівний комітет) та процедуру діяльності Спеціального трибуналу. Охарактеризовано механізми співпраці Трибуналу з міжнародними організаціями (Рада Європи, Європейський Союз, Євроюст, Міжнародний кримінальний суд) та національними правоохоронними органами, включаючи Спільну слідчу групу (JIT), Міжнародний центр з переслідування злочину агресії (ICPA) та Базу даних доказів основних міжнародних злочинів (CICED). Сформульовано висновки та пропозиції щодо вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за злочин агресії. Практичне значення отриманих результатів кваліфікаційної роботи. Здобутки, втілені в ній, можуть бути використані: сфері науки міжнародного прав- під час здійснення нових досліджень за проблематикою відповідальності за злочин агресії, реформування Ради Безпеки ООН та механізмів міжнародного кримінального правосуддя; правозастосовній діяльності- у діяльності Офісу Генерального прокурора України (для систематизації доказів злочину агресії), Міністерства закордонних справ України (для аргументації правової позиції в міжнародних організаціях), Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України; законотворчій діяльності- під час розроблення та вдосконалення національного законодавства України щодо співпраці зі Спеціальним трибуналом; сфері освіти в закладах вищої освіти- під час вивчення та (або) викладання тем «Міжнародна кримінальна відповідальність», «Злочин агресії», «Міжнародне гуманітарне право» в межах обов’язкових та вибіркових освітніх компонентів з міжнародного права.Документ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ В СТАТУТІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Кучер Д.АНОТАЦІЯ 7 «Злочини проти людяності у статуті Міжнародного кримінального суду» Актуальність обраної теми зумовлена зростаючою роллю міжнародного кримінального права у забезпеченні справедливості, притягненні до відповідальності осіб, винних у скоєнні найбільш тяжких злочинів, а також утвердженні принципу невідворотності покарання за злочини, які посягають на основи людства. Злочини проти людяності, які включають систематичні або масштабні напади на цивільне населення, є одними з найнебезпечніших для міжнародної спільноти, оскільки часто пов’язані з організованими державними або політичними структурами, порушенням основоположних прав людини та масовими стражданнями. Особливу актуальність тема набуває в умовах сучасних міжнародних конфліктів, у тому числі збройної агресії російської федерації проти України, яка супроводжується численними порушеннями міжнародного гуманітарного права. Незважаючи на наявність чітких положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду, багато правових питань щодо злочинів проти людяності залишаються відкритими. Це стосується, зокрема, співвідношення міжнародного та національного кримінального права, меж і форм юрисдикції Міжнародного криміналького суду, визначення ознак систематичності та масштабності нападів, а також питань доказування умислу на вчинення відповідних діянь. Проблемним залишається й питання ефективності механізмів співпраці держав із Міжнародним кримінальним судом, що безпосередньо впливає на здатність Суду реалізувати свої повноваження щодо розслідування та переслідування винних осіб. Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини проти людяності. Предметом дослідження виступають міжнародно-правові норми, що регламентують відповідальність за злочини проти людяності, насамперед 8 положення Римського статуту МКС, а також практика його застосування у міжнародному правосудді. Метою магістерської роботи є комплексний аналіз юридичної природи злочинів проти людяності, їх правової кваліфікації в межах Статуту Міжнародного криміналького суду, виявлення проблем реалізації кримінальної відповідальності за ці злочини та розробка пропозицій щодо удосконалення відповідного правового регулювання. У роботі здійснено ґрунтовний аналіз змісту статті 7 Римського статуту, проаналізовано міжнародну судову практику. Зроблено акцент на необхідності посилення співпраці України з МКС. Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел.Документ ІНДИВІДУАЛЬНА КРИМІНАЛЬНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ В МІЖНАРОДНОМУ ПРАВІ(Київський університет права НАН України, 2025-07-02) Статков М. Київський університет права НАН України«Індивідуальна кримінальна відповідальність за воєнні злочини в міжнародному праві» Актуальність теми обумовлена тим, що на сьогодення однією з найбільш актуальних проблем світового суспільства стала безкарність окремих фізичних осіб за воєнні злочини в міжнародному кримінальному аспекті. Індивідуальна кримінальна відповідальність за воєнні злочини є одним із ключових принципів сучасного міжнародного права. Вона базується на тому, що не лише держави, а й конкретні особи можуть бути притягнуті до відповідальності за порушення норм міжнародного гуманітарного права. Особливої гостроти ця проблема набула в умовах сучасних збройних конфліктів, зокрема, агресії РФ проти України. У цьому контексті діяльність Міжнародного кримінального суду (далі — МКС) та механізмів міжнародної кримінальної юстиції набуває неабиякого значення для забезпечення справедливості та відновлення верховенства права на глобальному рівні. Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері реалізації міжнародної кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Предметом - теоретичні засади та еволюція концепції індивідуальної кримінальної відповідальності за воєнні злочини, правові норми, принципи Римського статуту МКС, а також його практика щодо кваліфікації та розгляду справ про воєнні злочини. Метою дипломної роботи є комплексний аналіз доктринальних підходів, правових інструментів та практики Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо притягнення до відповідальності за воєнні злочини. 8 Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному дослідженні теоретичних і практичних аспектів індивідуальної кримінальної відповідальності за воєнні злочини в міжнародному праві з урахуванням сучасних викликів та тенденцій розвитку міжнародної кримінальної юстиції. Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання висновків та дослідження загалом, сформульованих у роботі, для вдосконалення міжнародно-правових механізмів притягнення до відповідальності за воєнні злочини, а також у навчальному процесі при вивченні міжнародного кримінального права. Апробація результатів дослідження відбулась шляхом публікації статті в журналі «Юридичний науковий електронний журнал». Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів, поділених на сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел.