КУП НАНУ
Відкритий електронний архів
Dspace.kup.edu.ua – відкритий електронний архів (Інституційний репозитарій) академічних текстів, створений для поширення результатів наукових досліджень. Інституційний репозитарій наповнюється науковими і навчально-методичними матеріалами, авторами яких є науково-педагогічні працівники та здобувачі вищої освіти Київського університету права Національної академії наук України.

error.top-level-communites
Нові надходження
Філософія
(2026-03-19) Українець С.Я.
Анотація дисципліни
Метою вивчення дисципліни є ознайомлення студентів із системою
щонайбільш узагальнених теоретичних поглядів на світ та місце людини у
ньому, основними віхами історії розвитку філософії, змістом основних
проблем сучасної філософії через освоєння відповідних філософських знань,
прилучення до гуманістичного змісту філософського світогляду.
Завданням вивчення дисципліни є набуття студентами знань про
сутність і призначення філософії, основні філософські ідеї, що пройшли
випробування часом, тенденції історико-філософського процесу, особливості
філософської культури українського народу й основні риси сучасної
зарубіжної філософії, вміння аналізувати і осмислювати оригінальні
філософські тексти, виробити не лише орієнтири власного самопошуку, а й
певні адаптивні моделі існування у світі, формування навичок
філософського мислення, вироблення здатності до філософського
осмислення явищ буття, складності сучасного суспільного процесу.
Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні і правові підходи, комунікативні та педагогічні стратегії: матеріали ХІІ Всеукр. наук.-практ. конференції / редкол.: Ю.Л.Бошицький, А.Є.Залужна, О.М.Кириленко та ін. - Вінниця: ТВОРИ, 2025.
(Київський університет права НАН України, 2026-02-12) Київський університет права НАН України
До збірника увійшли тези доповідей учасників ХІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми гуманітаристики: світоглядні і правові підходи, комунікативні та педагогічні стратегії», присвячені теоретико-філософським, лінгвістичним,та психолого-педагогічним аспектам гуманітарного пошуку. Означена проблематика розглядається в порівняльно-історичному та міждисциплінарному контексті, даються конкретні рекомендації щодо практичного застосування висновків науковців у процесі вивчення гуманітарних дисциплін.
Матеріали конференції стануть у нагоді науковцям, аспірантам, студентам і всім, хто цікавиться питаннями сучасної гуманітаристики і права.
ЗАСТОСУВАННЯ КОЛІЗІЙНИХ НОРМ ЩОДО СПАДКУВАННЯ В МІЖНАРОДНОМУ ПРИВАТНОМУ ПРАВІ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-10) Попкова О.
«Застосування колізійних норм щодо спадкування в міжнародному
приватному праві»
Актуальність теми зумовлена високим рівнем глобалізації, зростає
кількість спадкових справ, ускладнених іноземним елементом. Міграційні
процеси, укладання шлюбів між громадянами різних держав, придбання майна
за кордоном та інші фактори сприяють виникненню спадкових правовідносин,
які виходять за межі однієї юрисдикції. Це зумовлює необхідність
ефективного правового регулювання таких відносин, що, у свою чергу,
вимагає чіткого визначення застосовного права.
Об’єктом дослідження є відносини у сфері спадкування в міжнародному
приватному праві. Предметом - механізм правового регулювання відносин
спадкування у міжнародному приватному праві, нормативно-правові акти,
міжнародні договори, правозастосовча практика.
Метою даного дослідження є аналіз національного законодавства
України та іноземних держав щодо права на спадкування, виокремлення
проблем у сфері правового регулювання відносин щодо здійснення права на
спадкування та викладення власного бачення щодо вдосконалення механізмів
їх правового регулювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у комплексному аналізі
правової природи спадкування в міжнародному контексті, а також у
формулюванні авторських пропозицій щодо вдосконалення механізму вибору
застосовного права у спадкових правовідносинах з іноземним елементом. У
роботі уточнено поняття та класифікацію колізійних норм, а також
запропоновано підходи до гармонізації національного законодавства України
з міжнародними стандартами.
Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості
використання отриманої інформації у науково-дослідній діяльності для
8
подальшого дослідження особливостей застосування колізійних норм щодо
спадкування у навчальному процесі під час викладання та підготовки
навчально-методичних матеріалів із навчальних дисциплін.
Апробація результатів дослідження відбулась шляхом публікація статті
в журналі “Наукові праці національного університету «Одеська юридична
академія»» Том XXXVI (http://naukovipraci.nuoua.od.ua/tom-xxxvi)
Структура магістерської роботи складається з вступу, двох розділів,
висновків та списку використаних джерел.
МІЖНАРОДНА ПРАВОВА ОХОРОНА ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ НА КОМП'ЮТЕРНУ ПРОГРАМУ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-10) Гнатенко М.
Гнатенко М.С. Міжнародна-правова охорона прав інтелектуальної
власності на комп'ютерну програму. – Дипломна робота на здобуття ступеню
магістра. Спеціальність 293 Міжнародне право. – Київський університет
права Національної академії наук України. – Київ, 2025.
Магістерська робота присвячена комплексному аналізу міжнародноправового захисту та охорони прав інтелектуальної власності на комп’ютерні
програми як особливого об'єкта авторського права. У сучасних умовах
глобалізації та стрімкого розвитку цифрових технологій питання правової
охорони програмного забезпечення набуває надзвичайної актуальності як у
теоретичному, так і в практичному аспектах.
У роботі розглянуто комп’ютерну програму як специфічний об’єкт
інтелектуальної власності, що поєднує у собі риси твору науки, техніки та
інженерного продукту, та визначено її місце в системі об'єктів авторського
права. Особливу увагу приділено аналізу основних міжнародно-правових
актів, які регламентують охорону авторських прав на програмне
забезпечення, зокрема Бернської конвенції про охорону літературних і
художніх творів, Угоди TRIPS, Всесвітньої декларації ВОІВ про
інтелектуальну власність у цифровому середовищі, Договору ВОІВавторське право (WCT), а також актів Європейського Союзу – зокрема
Директиви 2009/24/EC про правову охорону комп’ютерних програм.
Дослідження охоплює також процес імплементації міжнародних
стандартів у законодавство України, аналізує їх відповідність міжнародноправовим зобов’язанням держави, а також оцінює ефективність реалізації
таких стандартів у національній правозастосовній практиці. Зокрема,
розглянуто положення нового Закону України «Про авторське право і
суміжні права» (2022 р.) у контексті правової охорони комп’ютерних програм.Окрема частина дослідження присвячена договірним конструкціям, що
забезпечують обіг майнових прав на програмне забезпечення. Розглянуто
традиційні види договорів (ліцензійні, авторські, договори про відчуження
прав), а також новітні форми правовідносин, які активно формуються в
сучасному цифровому середовищі, такі як публічні та відкриті ліцензії, гігконтракти, договори щодо програм з відкритим кодом тощо.
У роботі запропоновано науково обґрунтовані підходи до
вдосконалення міжнародного та національного регулювання правової
охорони комп’ютерних програм, сформульовано рекомендації щодо
гармонізації українського законодавства з міжнародними стандартами у
сфері інтелектуальної власності та підвищення ефективності реалізації
авторських прав у договірних відносинах.
Отримані результати можуть бути використані у правотворчій
діяльності, в практиці судових органів та юридичного консалтингу, а також у
діяльності ІТ-компаній, які працюють на міжнародному ринку.
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ЛЮДЯНОСТІ В СТАТУТІ МІЖНАРОДНОГО КРИМІНАЛЬНОГО СУДУ
(Київський університет права НАН України, 2025-07-08) Кучер Д.
АНОТАЦІЯ
7
«Злочини проти людяності у статуті Міжнародного кримінального суду»
Актуальність обраної теми зумовлена зростаючою роллю міжнародного
кримінального права у забезпеченні справедливості, притягненні до
відповідальності осіб, винних у скоєнні найбільш тяжких злочинів, а також
утвердженні принципу невідворотності покарання за злочини, які посягають
на основи людства. Злочини проти людяності, які включають систематичні або
масштабні напади на цивільне населення, є одними з найнебезпечніших для
міжнародної спільноти, оскільки часто пов’язані з організованими
державними або політичними структурами, порушенням основоположних
прав людини та масовими стражданнями. Особливу актуальність тема набуває
в умовах сучасних міжнародних конфліктів, у тому числі збройної агресії
російської федерації проти України, яка супроводжується численними
порушеннями міжнародного гуманітарного права.
Незважаючи на наявність чітких положень Римського статуту
Міжнародного кримінального суду, багато правових питань щодо злочинів
проти людяності залишаються відкритими. Це стосується, зокрема,
співвідношення міжнародного та національного кримінального права, меж і
форм юрисдикції Міжнародного криміналького суду, визначення ознак
систематичності та масштабності нападів, а також питань доказування умислу
на вчинення відповідних діянь. Проблемним залишається й питання
ефективності механізмів співпраці держав із Міжнародним кримінальним
судом, що безпосередньо впливає на здатність Суду реалізувати свої
повноваження щодо розслідування та переслідування винних осіб.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі
кримінально-правового регулювання відповідальності за злочини проти
людяності.
Предметом дослідження виступають міжнародно-правові норми, що
регламентують відповідальність за злочини проти людяності, насамперед
8
положення Римського статуту МКС, а також практика його застосування у
міжнародному правосудді.
Метою магістерської роботи є комплексний аналіз юридичної природи
злочинів проти людяності, їх правової кваліфікації в межах Статуту
Міжнародного криміналького суду, виявлення проблем реалізації
кримінальної відповідальності за ці злочини та розробка пропозицій щодо
удосконалення відповідного правового регулювання.
У роботі здійснено ґрунтовний аналіз змісту статті 7 Римського статуту,
проаналізовано міжнародну судову практику. Зроблено акцент на
необхідності посилення співпраці України з МКС.
Структура магістерської роботи складається зі вступу, трьох розділів,
висновку та списку використаних джерел.
